Mine sisu juurde

Silmitsen taevast ja mõtteid mõlgutan

Allikas: Vikipeedia

"Silmitsen taevast ja mõtteid mõlgutan" (ukraina keeles "Дивлюся на небо та й думку гадаю") on ukraina luuletaja Mõhhailo Petrenko luuletus 1841.[1][2][3][4] aastast. Valdavalt on see tuntud lauluna, mille viisi kirjutas Ljudmõla Aleksandrova.[5][6]

Petrenko tekstist on liikvel erinevad versioonid 1841.[7] ja 1848. aastast[8]. 1876. aastal avaldas Lvivi ajaleht Pravda luuletuse kolmanda versiooni ekslikult Tarass Ševtšenko nime all[9]. Tekstist on ilmunud tõlked enam kui 20 keeles[10].

Lauluna salvestati "Silmitsen taevast ja mõtteid mõlgutan" esmakordselt 1903. aastal. Teiste seas on seda esitanud Anatoli Solovjanenko, Ivan Kozlovski, Borõss Gmõrja ja Muslim Magomajev.

Ukraina kosmoseinseneri Sergei Koroljovi ühe lemmiklauluna oli "Silmitsen taevast..." ka üks kahest esimesest kosmoses lauldud laulust, mida laulsid 12. augustil 1962 Nõukogude kosmoselaeval Vostok-4 ukraina kosmonaut Pavlo Popovõtš ja tšuvaši kosmonaut Andrian Nikolajev.[11][12][13] 2017. aastast tähistatakse seepärast just 12. augustil ukraina laulu päeva.[14]

Eestis on laulu esitanud näiteks 2014. aasta Saaremaa ooperipäevade raames 26. juulil Kuressaare Laurentiuse kirikus Rahvusooper Estonia ukraina päritolu laulja Pavlo Balakin.[15]

Eestikeelne tõlge

[muuda | muuda lähteteksti]

Silmitsen taevast ja mõtteid mõlgutan:
miks pole ma pistrik, miks küll ei lenda ma,
miks mulle, Jumal, sa tiibu ei andnud?
Maa ma siis hülgaks ja taevasse kanduks!

Kaugel peal pilvi, kaugemal ilmast,
otsimas saatust ja muresid silmad,
halastust tähtedelt, päikeselt küsida
murede uppudes valguses püsida.

Saatus ju olnud on lapseeast vali,
ta silmis orb olen, hulgusenali,
õnnele, rahvale ühtviisi võõrik;
kelle armastus väljuks küll omade sõõrist?

Halva õnnega lepin, pole kuhugi naasta,
kibedalt, kasutult kaovad mu aastad.
Hädas sain tunda, et üks on vaid mulle –
kauge ja taevane - kodu ja kolle.

Maa peal vaob kibedus kurjemaks aina,
mu silmad on taeval, kus miski ei paina.
Mõtetes unustan, et olen orb ma.
Mõte mul kaugele, kõrgele tormab.

Oleks mul vaid nagu kotkastel tiivad,
mis hülgavad maa, uude koju mind viivad,
kiirtiibse kotkana taevasse vaoksin
pilvisse jäädavalt siitilmast kaoksin!

Raul Veede[16]

  1. Українські народні пісні з репертуару Б. Р. Гмирі / упоряд. Т. Шефер . — Київ: Музична Україна, 1972. — 64 с.
  2. Українські народні пісні з репертуару Анатолія Мокренка — Київ: Музична Україна, 1980. — 64 с.
  3. Барабанова О. А. Творчість Михайла Петренка в контексті української поезії 30 — 50-х років XIX століття: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.01 / О. А. Барабанова ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. — Х., 2008. — 19 с.
  4. Смірнова Н. П. Проблеми становлення української фольклористики в періодиці першої половини XIX століття: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.01.07 / Н. П. Смірнова ; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2003. — 19 с.
  5. Оксана Богдан. Музыка и слова — не народные // Время, 18.11.2011
  6. «Червоний шлях», 1926 р., № 9.
  7. Сніпъ, украинскій новорочникъ. — Х., 1841. — С. 175–176
  8. Южный русскій зборникъ. — Х., 1848. — С. 32–33
  9. Правда. / Письмо литературно-политичне. Рік ІХ, ч. 4, 29 лютого. — Л., 1876.
  10. "В Лебедині в День Архістратига Михаїла відбулись урочисті заходи з 200-річчя поета-романтика Михайла Петренка". Діловий Слов'янськ. 23.11.2017. Originaali arhiivikoopia seisuga 14.12.2017. Vaadatud 14.12.2017.
  11. Павло Попович. Перший український космонавт
  12. Павло Попович: У космосі співав «Дивлюсь я на небо…»
  13. "«Дивлюсь я на небо та й думку гадаю…»". Originaali arhiivikoopia seisuga 8. mai 2019. Vaadatud 24. augustil 2019.
  14. В Україні ініціюють впровадження 12 серпня свята української пісні
  15. "SAAREMAA OOPERIPÄEVAD 2014, 20.–27. juuli", lk 55
  16. Альманах «Слобожанщина. Погляд у минуле» (збірник науково-документальних праць) / Упорядник О. Є. Петренко. — Житомир: ФОП Євенок О. О., 2019. — С. 25—26.

Välislingid

[muuda | muuda lähteteksti]